-
1 брати участь
take part, ( у торгах) bid, engage, participate -
2 брати участь у прибутках або витратах банку
share in the income or the expenses of the bank (v.) [EBRD]Українсько-англійський словник > брати участь у прибутках або витратах банку
-
3 участь
жбрати участь — to take part (in), to participate (in), to have a share ( hand) (in), to be a party (in), to partake (in); ( бути вплутаним у щось) to be involved (in)
-
4 брати
I бр`атиto take; to seize; ( фортецю) to capture; (пожильця, роботу додому) to take in; ( дитину зі школи) to withdrawбрати верх — to have ( to get) the upper hand (of), to prevail ( over)
брати внайми — to rent, to hire
брати зненацька — to take unawares, to surprise
брати напрокат — to hire, to job
брати квитки в театр — to take ( to buy) tickets for the theatre, to book seats at the theatre
брати курс (на що-небудь) — to head, make ( for); to settle, to determine (on)
брати на абордаж (кого-небудь/що-небудь) — to board
брати назад — to take back ( away)
брати назад свої слова — to take back one's words, to unsay, to retract one's words; to break ( to go back on) one's words
брати на поруки (кого-небудь) — to bail, to go bail ( for)
брати перешкоду спорт. — to clear obstacles
брати похідну мат. — to derive, to differentiate
брати початок — to originate (in, from)
брати участь — to take part (in), to participate (in)
брати хабарі — to accept bribes, to graft; to finger
бери його! мисл. — sick him!
II мн.брати себе в руки — to control oneself; to pull oneself together
брат`и -
5 брати
-
6 участь
-
7 участь
iştirak; брати участь – iştirak etmek -
8 електрон
I (сплав)ru\ \ электронen\ \ elektronde\ \ Elektronfr\ \ \ élektronзагальна назва ливарних і деформівних магнієвих сплавів універсального призначення; містять до 12% Al, 5,5% Zn, 1,5% Μn, а також Th, Zr, РЗМ\II (частинка)ru\ \ электронen\ \ electronde\ \ Elektronfr\ \ \ électronстабільна елементарна частинка з негативним електричним зарядом, прийнятим за одиницю негативної кількості електрики, і найменшою з відомих масою спокою (9,11·10-31 кг); відкритий 1897 р. Дж.Томпсоном;; розрізняють валентні електрони (електрони, що беруть участь чи можуть брати участь в утворенні хімічних зв'язків), s-, p-, d-, f-електрони (електрони в атомах, що мають відповідно орбітальне квантове число, яке дорівнює 0, 1, 2, 3), π-електрони (що беруть участь в утворенні π-зв'язків); при взаємодії з твердим тілом спостерігаються відбиті (пружно відбиті від поверхні тіла), поглинені (що пройшли у тверде тіло) і вторинні (що випромінюються твердими тілами при їх бомбардуванні електронними пучками) електрони -
9 надавати права
bestow rights, ( особливо право брати участь у виборах) enfranchise -
10 бенкет
чfeast, banquet -
11 виходити
I = вийтивих`одити1) (рухатися звідкись за межі чогось, назовні) to go out, to come out, to come forth, to walk out; ( з вагона) to alight, to get down, to get out, to step downвиходити на поверхню — to come out to the surface; геол. to outcrop; to be revealed, to come out
2) (ідучи, опинятися десь) to go, to come; to appearвиходити на вулицю — to go into the street, to go out ( of doors)
3) ( вирушати) to leave, to departвиходити в море — to put out to sea, to put out
4) ( досягати чогось) to reach; to attain; to come (to)виходити в фінал спорт. — to reach the final
5) ( переставати брати участь) to leave6) (видаватися, публікуватися) to appear, to come out, to be published; to be issued7) ( витрачатися) to run out; ( про гроші) to be spent; ( про матеріали) to be used up8) ( закінчуватися - про термін) to be upстрок вийшов — the term has come to an end; time is up
вікно виходить на вулицю — the window gives ( looks) on the street
11) ( удаватися) to come ( out), to come off, to turn out; ( траплятися) to come, to be12) ( походити) to be by origin13)виходить, (що) (вставне сл.) — it turns out ( that), it seems ( that), it appears ( that)
14)виходити за межі — to pass ( to overstep) the limits (of), to exceed the bounds (of); to transgress the bounds (of), to overstep the limits (of)
виходити з берегів — to swell, to overflow the banks
виходити з ладу — to be out of action, to break down
виходити з-під контролю — to get out of hand, to run away
виходити з себе — to be beside oneself; to lose one's temper, to fly into a rage
виходити з ужитку — to go out of use, to fall into disuse
II док. див. виходжувативиходити на роботу — to come to work, to turn up to work
в`иходитиIII в`иходити(скрізь, всюди) to go (to walk, to stroll) all over a place; to tramp about ( around), to walk a certain time ( or distance) -
12 демонструвати
1) ( брати участь у демонстрації) to demonstrate, to make a demonstration; to take part in a demonstration2) ( показувати) to show, to display, to give a demonstration (of) -
13 лотерея
-
14 парад
ч1) parade; військ. тж. review; ceremonial get-upприймати парад — to review ( to inspect) the troops
2) (парадний одяг, вигляд) gala, show3) -
15 скачки
мн. спорт.; див. тж. перегониhorse race, the racesскачки з перешкодами — obstacle race; ( по місцевості) steeplechase
-
16 страйк
чstrike; walkout, stoppageнесанкціонований страйк — unauthorized ( wild-cat) strike
розігнати страйк — to disrupt (to break, to smash) a strike
брати участь у страйку — to strike; to join in a strike, to go on strike; to be on strike, to be out
-
17 активність вуглецю
ru\ \ активность углеродаen\ \ carbon activityde\ \ [lang name="German"]Kohlenstoff-Akthität, C-Aktivitätfr\ \ \ activité du carboneздатність вуглецю брати участь у фізико-хімічних реакціях за певних умов (температура, тиск і концентрація) -
18 валентний електрон
ru\ \ валентный электронen\ \ valence electronde\ \ Valenzelektronfr\ \ \ électron de valenceелектрон нуклідоелектронних систем, що бере або може брати участь у формуванні хімічних зв'язків -
19 Зизаній, Стефан Іванович
Зизаній (Кукіль), Стефан Іванович (серед. XVI ст., с. Потеличі, Львівщина - 1600) - укр. релігійний і культурний діяч, один з ідеологів суспільно-політичної діяльності братств Н. ародився в сім'ї міщанина Івана Куколя. На зразок європейських гуманістів взяв собі як псевдонім грецьк. варіант свого прізвища - Зизаній. У житті та діяльності З. чітко окреслюються два періоди - львівський (до кінця 1592 р.) та віденський (1593 - 1600). З. - активний діяч укр. братського руху, член львівського Успенського братства, все його життя тісно пов'язане з педагогічно-освітньою і проповідницькою діяльністю. З. відомий як автор принаймні чотирьох полемічних друкованих видань ("Катехізис" (1595); "Лист Ієремїї патріархи Константинопольського напоминальний..." (1596), додатків до підручника свого брата Лаврентія Зизанія "Наука ку читанню і розумєню писма словенского..." - "Изложеніє о православной вірі", "О вчловеченіи Господни" та "О знаменіи Крестном"; "Казане святого Кирила, патріарха єрусалимського о антихристі і знаках єго, з розширенієм наукі против єресей розних" (1596). Перші дві книги не дійшли до нашого часу, фрагменти з них ми зустрічаємо у працях опонентів 3 Р. елігійна та світоглядна доктрини З., сформульовані у його працях, характеризуються самобутністю і відмінністю від догматів як католицької, так і православної церков. Зокрема, це схильність до тридеїзму, обстоювання погляду про невідокремлюваність душі від тіла, про її смертність тощо. Чільне місце у його працях відведено есхатологічній проблематиці. Хіліастичні мотиви у З. тісно переплетені з соціальними поглядами. За всієї зовнішньої містичності вчення З. виходило за рамки релігійної проблематики, мало яскраво виражений демократичний і реформаційний зміст. Про це свідчить обстоювання ним принципу соборності, згідно з яким не верховні пастирі, а віруючі миряни повинні контролювати священиків, брати участь в управлінні церквою й мати право голосу у справах віри.Філософський енциклопедичний словник > Зизаній, Стефан Іванович
-
20 природне право
ПРИРОДНЕ (природжене) ПРАВО - сукупність загальнообов'язкових правил (норм) поведінки, дотримання яких забезпечує рівність можливостей існування та розвитку кожної людини у суспільстві. Своїми витоками концепція П.п. сягає давньогрецьк. філософії, коли при розгляді проблем існування суспільного устрою та суспільної моралі мислителі зіткнулися з дилемою: чи політичні ідеали та мораль універсальні, загальнозначимі чи вони мають відносний характер? Були запропоновані дві протилежні, взаємовиключні концепції: 1) право та мораль мають абсолютний, універсальний характер через природне ("природжене"), або божественне, походження - концепція П.п.; 2) мораль та право обумовлені специфічними реаліями суспільства - політичними, економічними, історичними, а тому мають відносний характер — концепціят. зв. позитивного, або світського права. Концепція П.п. започаткована у вченні Платона про ідеальну державу, в якій право та мораль мають універсальну, або абсолютну, природу, оскільки ґрунтуються на ідеї добра, або блага, яка знаходить втілення в невизначено-множинних варіантах земного буття. На відміну від Платона, софісти (Фрасимах, Горгій, Протагор) вважали мораль та право породженими суспільством, а тому відносними і настільки ж багатоманітними, як судження про смаки. Аристотель займав помірковану позицію у питанні про природу права, вважаючи етичні та правові концепції практичними дисциплінами, мета яких полягає у формуванні раціональних соціальних взаємодій, які дозволяють людині брати участь у суспільному житті згідно з власними здібностями, нахилами та уподобаннями. Концепція П.п. відігравала велику роль в культурі Нового часу та епохи Просвітництва (Монтеск'є, Вольтер, Гольбах) для захисту ідеї рівності всіх громадян у суспільстві та їхніх прав на економічні, політичні, релігійні свободи. Вершиною концепції П.п. та її трансформацією є категоричний імператив Канта, під яким розуміється деяке безумовне моральне веління, яке вимагає від людини неухильно слідувати моральному приписові: "поводься так, щоб максими (правила), якими керується твоя воля, могли стати принципами загального законодавства" Г. егель категорично виступив проти теорії П.п. в поясненні природи держави та відносин людей у суспільстві, критикуючи етичну та правову концепцію Канта за формалізм та позаісторичність. За Гегелем, правові та етичні категорії вкорінені у суспільному житті. Сучасні правові теорії долають різке розмежування концепцій П.п. та позитивного, світського права. Звернення до концепції П.п. дозволяє уникнути релятивізму та скептицизму, які виникають в разі відмови від неї. Ідея позитивного, або світського, права дозволяє позбавитися догматизму, коли постулюється універсальний правовий закон без урахування його зв'язку з конкретними умовами (за висловом Монтеск'є, "дух законів" завжди спирається на взаємозв'язок П.п. та соціального середовища, що спричиняє відповідні формулювання універсального закону). У сучасному праві розрізняють П.п. людини, П.п. сім'ї, П.п. нації, які мають бути загальними та рівними для всіх суб'єктів. П.п. людини - це певні можливості (фізичні, економічні, політичні, культурні, особистісні), які забезпечують гідне існування людини як фізичної, культурної, політичної істоти та її збереження і розвиток як особистості, індивідуальності з власним психо-емоційним сприйняттям світу.Л. Озадовська
- 1
- 2
См. также в других словарях:
участь — і, ж. Виконання разом з ким небудь якоїсь роботи, здійснення якоїсь справи; спільна дія, діяльність кого , чого небудь. Брати участь … Український тлумачний словник
експонуватися — брати участь в небезпечному ділі [VII] виставлятися на очі, тобто брати участь в небезпечному ділі [VI] … Толковый украинский словарь
Причастя - співпричастя - сопричастя - спільність — (а не спілкування) бути причетним мати участь бути учасником брати участь Майже всі ці слова та вислови вживають, щоб передати грецьку терміногрупу κοινωνία, κοινωνός, κοινωνέω що походить від слова κοινός (спільний, звідки й назва елліністичної… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
ходити — ходжу/, хо/диш, недок. 1) Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти. || Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. ||… … Український тлумачний словник
грати — I 1) (у що, чого й без додатка брати участь у якій н. грі), гратися, бавитися, гуляти(ся) (у що); різатися, дутися (у що) (із запалом, перев. у карти); перекидатися, перекинутися (перев. у карти нашвидку) 2) (на чому, на що, у що й без додатка… … Словник синонімів української мови
дивитися — дивлю/ся, ди/вишся; мн. ди/вляться; недок. 1) куди, на кого – що, в що. Спрямовувати погляд, прагнучи побачити кого , що небудь. || без додатка. Бути з розплющеними очима; мати змогу бачити. || Про очі. || Підглядати, заглядати туди, де є щось… … Український тлумачний словник
Овручский район Житомирской области — Овручский район Овруцький район Герб Страна Украина Статус район Входит в Житомирскую область Административный центр Овруч Официальный язык … Википедия
місце — я, с. 1) Простір земної поверхні, зайнятий або який може бути зайнятий ким , чим небудь. || чого, яке. Простір, пункт, де що небудь розміщене, відбувається тощо. || Певний пункт, площина, признач. для кого , чого небудь. || Певна площина,… … Український тлумачний словник
сцена — и, ж. 1) Спеціальна площадка, підвищена над підлогою, землею, на якій відбуваються концерти, вистави і т. ін.; театральні підмостки, кін. || Театр, театральне мистецтво, театральна діяльність. •• Гра/ти на сце/ні брати участь у виставах, бути… … Український тлумачний словник
Стійкі звороти — Помилковий слововжиток // Рекомендований слововжиток // Примітка більше того, на думку Шептицького // що більше (до того ж), на думку Шептицького // Калька з рос. более того у випадку використання // у разі використання // Калька з рос. в случае… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
авралити — лю, лиш, недок., неперех., розм. Брати участь в авралі; у терміновому порядку виконувати яку небудь роботу … Український тлумачний словник